Аналіз прочитаної чи почутої інформації (медіатексту)

                                       Притча «Лисиця і черепаха»

Жила була звичайна Черепаха і постійно тягала на своїй спині важкий панцир.

     Але, коли із сусіднього лісу прибігала голодна Лисиця, Черепаха  ховала під нього голову і спокійно перечікувала небезпеку.

    Йшов час, навколишній світ змінювався. У лісі з’явилися нові телекомунікаційні засоби. І одного разу, вийшовши з дому, черепаха побачила, що на дереві висить телевізійний екран,  де демонструвалися літаючі черепахи без панцира.

  Захлинаючись від захвату, диктор-дятел коментував їх політ: «Яка легкість! Яка швидкість! Яка краса! Яке витонченість!»

День дивилася черепаха ці передачі, два, три ...

     І    потім в її маленькій голові народилася думка про те, що вона дурна, раз тягає на собі важкий панцир.

   Чому б не політати? Небо – воно таке велике і таке прекрасне!

«Якщо відмовитися від панцира, мені відразу буде легше!» – думала Черепаха.

«Якщо відмовиться від панцира – її відразу буде легше з’їсти!» – думала Лисиця, підписуючи рахунок на чергову рекламу про літаючих черепах.

  Одного прекрасного ранку, коли небо, як ніколи здавалося великим, Черепаха зробила свій перший і останній крок до свободи від системи захисту.

  Черепаха не знала і вже ніколи не дізнається, що сучасний інформаційний простір – це систематичне навіювання ЗМІ, як нам знімати панцир із самих себе.

                                                      Інформація

Через емоції можливо вплинути на людину?

Одним з найкоротших шляхів виклику емоцій через масмедіа є «МЕМ»

Мем - одиниця культурної інформації (слово, фраза, зображення)

   Для використання наших емоцій застосовують однакові методи та інструменти серед яких найефективнішими є όбрази  дітей, тварин, людей похилого віку. Розрахунок при використанні цих образів полягає в тому, що коли ми бачимо людей у скруті, малечу чи старих у біді, нам важко застосовувати раціональні механізми аналізу, порівняння, пошуку істинності джерел інформації. Ми реагуємо автоматично, висловлюючи свої співчуття чи злість, гнів та ненависть до того, хто ображає слабких. Саме для таких реакцій часто використовують фейкові повідомлення і фото (оскільки візуалізація підсилює враження). Меми часто використовують в рекламі 

                         «П’ять правил перевірки інформації». Переглянути 

https://youtu.be/YprIOUP6pa8?si=iUoz7FlQaCSoFchN

                                Алгоритм аналізу реклами

1.Об’єкт рекламування (найменування товару чи послуги).
2. Потенційна цільова аудиторія, на яку розрахована рекламна кампанія (вік, стать, соціальний стан, сімейний стан тощо).
3. Канали передачі рекламного звернення.

4. Психологічні мотиви, до яких апелює реклама .

5.Стильове рішення реклами.6. Оцінка потенційної ефективності рекламної кампанії.

      Проаналізуйте новини  у соціальній мережі за поданою схемою

• Про що допис?
• Чому про це пишуть? Ця тема є гарячою й обговорюється в суспільстві?
• Десь  в  альтернативних  джерелах можна перевірити інформацію?
• Хто автор? Ви йому довіряєте?Яку емоцію викликає повідомлення?  
• Чи є заклик від автора далі поширювати допис?

 І вирішіть для себе поширили б ви цей допис, чи не поширили?

             Інформація для домашнього завдання    

Найпопулярніші онлайн-сервіси, за допомогою яких можна створювати візуальні та аудіовізуальні продукти:

• інтерактивні зображення — thinglink.com

• онлайн-пазли — jigsawplanet.com

• мотиватори і демотиватори — imgonline.com.ua

• інтернет-меми — memok.net

• QR-коди — generator-online.com

• ментальні карти — mindmeister.com

• інтерактивне відео — vizia.co

• анімація — powtoon.com