середа, 27 березня 2024 р.

11 клас НМТ

1  https://wordwall.net/uk/resource/8049645


 2 https://wordwall.net/uk/resource/3068064

3.https://wordwall.net/uk/resource/24032656

4https://wordwall.net/uk/resource/20825007

5.https://wordwall.net/uk/resource/54719331

пʼятниця, 22 березня 2024 р.

Нарис 7 клас

 На́рис — малий оповідний художньо-публіцистичний жанр, у якому автор зображує дійсні події та факти. Найчастіше нариси присвячуються відтворенню сучасних подій чи зображенню людей, яких особисто знав письменник..

На́рис —центральний жанр публіцистики, що передбачає оперативний відгук на суспільно важливу подію, розкриття образу цікавої особи, створення портрету колективу, розповідь про побут, звичаї й людей певного регіону своєї й чужої країни. Цей жанр дав назву одній з рольових спеціалізацій у журналістиці: автори нарисів тут називаються «нарисовці».[

Особливість нарису — широке використання в ньому елементів художнього мислення: створення портретів героїв (причому не лише зовнішніх, але й психологічних), зображення їх у дії, за допомогою розгорнутої мовної характеристики, використання вимислу й домислу, зображення пейзажів, інтер'єрів та екстер'єрів, наведення красномовних деталей і подробиць. Автор створює сюжет, розбудовує публіцистичний конфлікт, вдається до психологічного аналізу. Усе, що може наблизити героїв до читача, запліднити його авторським баченням подій і проблем, активно використовує нарисовець. Нарис споріднений з оповіданням і найближчий його родич. Часто нарисом називають оповідання, в основі якого лежить документальний сюжет. Жанр нарису, крім самостійного значення, відіграє величезну роль у справі літературного навчання, надзвичайно корисний для молодого письменника, який тільки-но пробує сили й вигострює перо.

Види нарису:

портретний нарис — розповідь про людину, її життя, погляди;

проблемний нарис — автор насамперед аналізує важливу проблему в її проявах через дії людей. Тому людина залишається на другому плані.

науково-популярний нарис розповідає про наукову проблему глибоко й доказово, але доступно й популярно.

подорожній нарис — розповідь про подорож до визначних місць.

«Прикрасити  українською». Дібрати  українські  відповідники  до  слів: інтернет, журналіст.

 Всемережжя | Ukraine, Words, Language     C:\Users\iryna\Downloads\21751765_2349964595229127_2101559397463632769_n.png

  

 

  2. Як написати нарис 

Желтый SEO Стратегия Интеллект-Карта.png             

3. План нарису

                                                  План нарису

4.    
                                       Переглянути презентацію


https://youtu.be/ps9fAXDwiT4?feature=shared



5 . Скласти нарис  можна  про відму особистість, про літературного героя, про історичного діяча, про сучасного героя, про когось з близьких людей. 






                                        

                          

четвер, 14 березня 2024 р.

Контрольне есе 11 клас

 

  • “Поворотний момент у моєму житті”;
  • “Подія, що визначила мій професійний шлях”;
  • ”Труднощі, з якими мені довелося зіштовхнутися в процесі шкільного навчання”;
  • “Ситуація, яка змусила мене поглянути на моє життя по-новому”;
  • “Як я переживаю особисті перемоги/поразки”;
  • “Досягнення, якими я пишаюся”;
  • “Яку користь я приношу світу?”;
  • “Моя заповітна мрія”
  • “Досягнення, якими я пишаюся”
  •  “Як я бачу себе через 10 років”;
  • “Людина, яка вплинула на моє особистісне становлення”;
  • “Мій кумир життя”;

понеділок, 11 березня 2024 р.

Уривок напам*ять

 І смеркає, і світає,

День божий минає,
І знову люд потомлений
І все спочиває.
Тільки я, мов окаянний,
І день і ніч плачу
На розпуттях велелюдних,
І ніхто не бачить,
І не бачить, і не знає —
Оглухли, не чують;

Кайданами міняються,
Правдою торгують.
І господа зневажають, —
Людей запрягають
В тяжкі ярма. Орють лихо,
Лихом засівають.;:
А що вродить? Побачите,
Які будуть жнива!
Схаменіться, недолюди,
Діти юродивії
Подивіться на рай тихий,
На свою країну!
Полюбіте щирим серцем
Велику руїну!

четвер, 7 березня 2024 р.

Анотація 7- А клас

 Анотація – короткий виклад змісту книги, статті, часто з критичною оцінкою її. Розміщена на звороті титульної сторінки.


                       План анотації

              Жанр твору

              Діючі особи

              Стислий зміст

               Тема, проблематика

              Адресат

             Відомості про автора

Для чого потрібна анотація? Для того, щоб зацікавити читача, привернути його увагу, заінтригувати.

Наприклад 

Важко знайти в нашій літературі щось настільки веселе, талановите й дотепне, як ця неперевершена книга Всеволода Нестайка, якого часто називають Гоголем сучасної української дитячої літератури. Недаремно «Тореадори з Васюківки» перекладено двадцятьма мовами і внесено до Особливо Почесного списку Андерсена як один з найвидатніших творів світової літератури для дітей. Це перше видання нової авторської редакції роману з новими надзвичайно веселими епізодами.

Впевнена, ви відчули різницю. То яких слів не вистачало в нашій анотації?

(Прислівників, які ми з вами і вивчаємо. Вони надають емоційності, уточнюють і роблять анотацію більш художньою)

4. Опрацювання пам’ятки та порад.

Пам’ятка «Як написати анотацію»

1. Опишіть, де й коли відбувається дія.

2. Уявіть героя. Чому, на ваш погляд, його доля має схвилювати читача?

3. Напишіть, у чому полягає проблема, з якою стикається герой. Чи головний персонаж ризикує чим-небудь украй важливим для нього? Що він знаходить або втрачає?

4. Запитайте в читача, як він вважає, чи зуміє герой вирішити проблему?

5. Пам’ятайте, що анотація повинна зводитися до єдиної ключової ідеї та бути відповіддю на запитання: «Про що ця книга?».

Поради до написання анотації

Слід зазначити, що в анотаціях часто використовують шаблонні (стандартні) вислови:

-  У книзі зібрано…

-  До книги ввійшли…

- Книгу адресовано…

- Книгу розраховано на широке коло читачів…

Але з метою зацікавлення читачів (особливо в художній літературі) можуть використовуватися й нестандартні фрази:

-  Чому так трапилось, ви дізнаєтесь, прочитавши книгу…

-  Яку таємницю приховує герой?

-  Що з ним сталося?

                       Творча робота.

Скориставшись набутими знаннями, опрацьованими порадами та зразками, складіть анотацію на книгу, яка вас найбільше зацікавила. Пам’ятайте, що анотація – це своєрідна реклама книги. Тож складіть її  так, щоб вона викликала зацікавлення у читачів.

-  Пам’ятайте:

– обсяг анотації – 5-6 речень (1 – 2 абзаци);

– не оцінюйте книжки!

– мета анотації – зацікавити читача.

– складаючи анотацію, використовуйте прислівники;

Написали анотацію? А тепер з лівої сторони анотації напишіть слово «самооцінка», і оцініть себе.


вівторок, 5 березня 2024 р.

9_Б Контрольний твір

 Ознайомлення зі структурою твору.

Здебільшого твір вибудовується у формі твору-роздуму і відповідає такій схемі.

  1. ВСТУП (підведення до проблеми: чому я над цим замислився — став учасником чи свідком якоїсь події, щось почув чи прочитав).
  2. ТЕЗА ТВОРУ.
  3. Доказ на підтвердження або спростування тези.
  4. Доказ (або приклад).
  5. Доказ (або приклад).
  6. ВИСНОВКИ.

 

Основною сферою застосування текстів публіцистичного стилю є суспільно-політичне життя. Ознаками стилю є інформативність, логічність, фактографічність, точність (ці риси єднають його з науковим), образність, піднесеність, емоційність, експресивність (цими рисами публіцистичний стиль подібний до художнього).

Серед мовних ознак публіцистичного стилю — уживання суспільно-політичної лексики, емоційно-забарвлених слів, риторичних запитань. Стверджень та звертань, окличних речень. Ознакою, властивою власне публіцистичному стилю, є відверта підкреслена оцінність, що виявляється в уживанні оцінних слів.

 

Перелік рекомендованих тем

  1. Своє, рідне — своєрідне.
  2. У чому призначення людини?
  3. Людина — це обов’язок, а не титул.
  4. Як відшукати свій шлях у житті.
  5. Чи зможуть з часом селфі замінити родинні фотографії.
  6. Чи легко бути молодим?
  7. Доброта — це порятунок людства, життєдайний дар чи непотрібний пережиток?
  8. Чи можна навчитися відчувати чужий біль?
  9. Даймо на працю для України серце, і розум, і руки.
  10. Правді в очі дивіться прямо.
  11. Ти кермуй туди спокійно, де горить мета твоя.
  12. Цінуйте кожну мить життя.
  13. Чого сьогодні не вистачає українцям?
  14. Що нам потрібно відроджувати?

 

Послідовність роботи

Написання роботи треба розпочати з осмислення запропонованої вчителем (або самостійно вибраної) теми та визначення меж теми. Потрібно з’ясувати, що саме треба сказати чи написати, щоб розкрити тему, що для розкриття теми є найважливішим, що менш важливим, але все ж бажаним, від чого слід відмовитися через несуттєвість чи неактуальність.

Після цього обміркувати головну думку майбутнього твору — висновок, який має випливати з усього сказаного чи написаного.

Наступний етап — це добір відповідного фактичного матеріалу та його систематизація. Джерелом фактів для розкриття теми може служити досвід автора майбутнього твору, інформація, одержана ним від учасників або свідків певних подій, статистичні дані з довідників, підручників, періодики. Авторові не слід нехтувати також власною уявою.

Систематизувати ретельно зібраний фактичний матеріал найкраще у вигляді плану твору.

Після складання плану переходимо до наступного етапу — створення тексту.

Вимоги до твору:

  • чітке формулювання тези;
  • добір чітких і вичерпних аргументів на її підтвердження або спростування;
  • логічність і послідовність викладу думок;
  • точність висновків.

Важливе завдання — добір виражальних засобів мови (слів, граматичних форм, синтаксичних конструкцій), що відповідають вимогам вибраного стилю.

 

ПАМ’ЯТКА «Як складати твори на морально-етичну тему в публіцистичному стилі»

  1. Продумати тему твору та його зміст.
  2. Опрацювати необхідну літературу.
  3. Визначити основну думку твору.
  4. Продумати послідовність твору-роздуму, дотримуючись його композиційних особливостей (вступ, основна частина,, висновок).
  5. Самостійно скласти план висловлення.
  6. Обрати стиль викладу.
  7. Під час написання твору необхідно дбати про розкриття його теми.
  8. Бути уважним до вживання мовних засобів у творі.
  9. Відтворити твір спочатку подумки, а потім — у писемній формі.