Методичні рекомендації

 Департамент освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД СУМСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ (КЗ СОІППО) вул. Миколи Сумцова, 5, м. Суми, 40007, тел. /Факс: (0542) 33-40-67 e-mail: osvita.soippo@sm.gov.ua, web: soippo.edu.ua Код ЄДРПОУ 02139771 15.08.2024 № 519/11-07 На № від Керівникам місцевих органів управління освітою Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в закладах освіти у 2024-2025 н.р. З метою організованого початку 2024-2025 навчального року, Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти надає методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в закладах загальної середньої, дошкільної освіти. Просимо інформацію довести до відома керівників та педагогів закладів загальної середньої та дошкільної освіти. Додатки 1-13 до листа на 186 арк. Додаток 1. Методичні рекомендації керівникам закладів загальної середньої освіти щодо організованого початку 2024-2025 н.р. (на 10 арк). Додаток 2. Методичні рекомендації щодо організації навчання здобувачів освіти у мовно-літературній освітній галузі у 2024-2025 н.р. (на 30 арк). Додаток 3. Методичні рекомендації щодо організації навчання здобувачів освіти у математичній освітній галузі у 2024-2025 н.р. (на 9 арк). Додаток 4. Методичні рекомендації щодо організації навчання здобувачів освіти у природничій освітній галузі у 2024-2025 н.р. (на 45 арк). Додаток 5. Методичні рекомендації щодо організації навчання здобувачів освіти у громадянській та історичній освітній галузі у 2024-2025 н.р. (на 15 арк). Додаток 6. Методичні рекомендації щодо організації навчання здобувачів освіти в інформатичній освітній галузі у 2024-2025 н.р. (на 9 арк). Додаток 7. Методичні рекомендації щодо організації навчання здобувачів освіти у технологічній освітній галузі у 2024-2025 н.р. (на 10 арк). Додаток 8. Методичні рекомендації щодо організації навчання здобувачів освіти у мистецькій освітній галузі у 2024-2025 н.р. (на 10 арк). Додаток 9. Методичні рекомендації щодо організації навчання здобувачів освіти у соціальній і здоров’язбережувальній освітньій галузі у 2024-2025 н.р. (на 13 арк). Додаток 10. Методичні рекомендації щодо організації навчання здобувачів освіти в освітньій галузі «Фізична культура» у 2024-2025 н.р. (на 9 арк). Додаток 11. Методичні рекомендації щодо організації виховного процесу у закладах загальної середньої освіти у 2024-2025 н.р. (на 9 арк). Додаток 12. Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу зі здобуття початкової освіти у закладах освіти у 2024-2025 н.р. (на 6 арк). Додаток 13. Методичні рекомендації з організації діяльності закладів дошкільної освіти у 2024-2025 н.р. (на 11 арк). Ректор Юрій НІКІТІН Ірина Удовиченко (33 40 67) 2 3 Додаток 1 до листа Сумського ОІППО 15.08.2024 № 519/11-07 Методичні рекомендації керівникам закладів загальної середньої освіти щодо організованого початку 2024-2025 н.р. Організація освітньої діяльності в закладах загальної середньої освіти у 2024-2025 навчальному році здійснюється відповідно до законодавчих актів: − Закону України «Про освіту» [4]; − Закону України «Про повну загальну середню освіту» [5]; − Закону України від 19.06.2022 № 2315 – ІХ «Про внесення змін до деяких законів України у сфері освіти щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану» [6]; − Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р «Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року» [3]; − Постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898 «Про деякі питання Державних стандартів базової середньої освіти» [1]; − Постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 № 1094 «Про внесення змін до Положення про сертифікацію педагогічних працівників» [23]; − Постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2020 № 672 «Деякі питання професійного розвитку педагогічних працівників» [2]; − Постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2024 р. № 841 «Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні» [24]; − Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.04.2023 № 301-р «Про схвалення Концепції безпеки закладів освіти» [25]. Чинними у 2024-2025 навчальному році при організації освітньої діяльності залишаються нормативні документи: – наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах» [10]; − наказ Міністерства освіти і науки України від 12.01.2016 № 38 «Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти» [11]; − наказ Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 № 367 «Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти» [12]; 4 − наказ Міністерства освіти і науки України від 25.06.2018 № 676 «Про затвердження Інструкції з діловодства у закладах загальної середньої освіти» [13]; − наказ Міністерства освіти і науки України від 08.09.2020 року №1115 «Про деякі питання організації дистанційного навчання» [14]; − наказ Міністерства охорони здоров'я від 25.09.2020 № 2205 «Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти» [15]; − наказ Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 № 235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти» (зі змінами) [16]; − наказ Міністерства освіти і науки України від 28.03.2022 № 274 «Про деякі питання організації здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні» [17]; − наказ Міністерства освіти і науки України від 08.08.2022 № 707 «Про затвердження Інструкції з ведення ділової документації у закладах загальної середньої освіти в електронній формі» [18]; − наказ Міністерства освіти і науки України від 09.09.2022 № 805 «Про затвердження Положення про атестацію педагогічних працівників» [19]; − наказ Міністерства освіти і науки України від 24.02.2023 № 201 «Про затвердження Змін до Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти» [20]; − наказ Міністерства освіти і науки України від 15.05.2023 № 563 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні» [21]; − наказ Міністерства освіти і науки України від 02.08.2024 № 1093 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання» [22]; − наказ Міністерства освіти і науки України від 07.08.2024 № 1112 «Про затвердження Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні»; − лист Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 14.06.2022 № 03-1870/162-2 «Про організацію укриття працівників та дітей у закладах освіти» [7]; − лист Міністерства освіти і науки України від 29.03.2022 № 1/3737-22 «Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні» [8]. − лист Міністерства освіти і науки України від 05.06.2024 № 1/9979-24 «Про підготовку закладів освіти до нового навчального року та проходження осінньо-зимового періоду 2024-2025 року» [9]. Звертаємо увагу керівників закладів загальної середньої освіти на терміни організованого початку й завершення 2024-2025 навчального року, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2024 р. Продовження додатка 1 5 № 841 «Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні» [24]. Також під час підготовки закладів освіти до нового навчального року та проходження осінньо-зимового періоду 2024-2025 року просимо врахувати лист Міністерства освіти і науки України від 05.06.2024 № 1/9979-24 «Про підготовку закладів освіти до нового навчального року та проходження осінньо-зимового періоду 2024-2025 року» [9]. Керівникам закладів загальної середньої освіти слід звернути увагу на методичні рекомендації щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні, що затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 15.05.2023 № 563 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні» (зі змінами) [21]. Акцентуємо увагу, що у 2024-2025 навчальному році пріоритетними напрямами освітньої діяльності закладу загальної середньої освіти є: – продовження реформи загальної середньої освіти, відповідно до Концепції «Нова українська школа» [3], та упровадження у 7-х класах нового Державного стандарту базової середньої освіти; – подолання освітніх втрат у навчанні (у тому числі здобувачів освіти, що тимчасово перебувають за кордоном), зумовленими військовою російською агресією на території нашої держави; – посилення національно-патріотичного виховання, формування громадянської позиції, розвиток навиків інформаційної гігієни під час війни; – просвіта з питань особистої безпеки; – психологічна підтримка учасників освітнього процесу. У 2024-2025 навчальному році продовжується поетапне упровадження Державного стандарту базової середньої освіти (далі – Державний стандарт) [1] у 7-х класах закладів загальної середньої освіти, спрямоване на зміни в організації освітнього процесу, що мають забезпечити можливості формування ученицями/учнями ключових компетентностей і наскрізних умінь, визначених Законом України «Про освіту» [4], та сприяти вихованню ціннісних орієнтирів відповідно до Концепції «Нова українська школа» [3]. Зауважуємо: що основним документом, що забезпечує досягнення здобувачами освіти, визначених відповідним Державним стандартом вимог до обов’язкових результатів навчання учнів, є освітня програма закладу загальної середньої освіти [1], у якій зазначається перелік навчальних програм (модельних навчальних програм та/або навчальних програм), що використовує заклад освіти в освітньому процесі, у тому числі, навчальні програми курсів за вибором [16]. Відповідно до навчального плану, заклад загальної середньої освіти здійснює вибір модельних навчальних програм для закладів загальної середньої освіти з-поміж тих, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерство освіти і науки України» (програми розміщено на сайтах Міністерства освіти і науки (http://surl.li/wlurvf), Інституту модернізації змісту освіти (http://surl.li/gcjvun). Сукупність модельних та/або навчальних програм, в освітній програмі закладу, має охоплювати досягнення учнями результатів навчання з усіх визначених Державним стандартом освітніх галузей. Отже, кожна модельна Продовження додатка 1 6 навчальна програма (навчальні програми) є важливими складниками освітньої програми закладу освіти [1]. Керуючись законодавством (стаття 11 Закону України «Про повну загальну середню освіту») [5] звертаємо увагу керівників закладів освіти, на те, що педагогічні працівники закладу освіти обирають модельні навчальні програми на певний цикл повної загальної середньої освіти і не можуть змінювати їх у середині циклу, зокрема при переході від 5-го до 6-го класу, оскільки кожна з модельних навчальних програм має особливості щодо реалізації вимог стандарту до результатів навчання на адаптаційному циклі. Водночас, для класів, що розпочинають навчання в циклі базового предметного навчання (7-9 класи) повної загальної середньої освіти у 2024 році (і в подальших роках), можуть бути обрані модельні навчальні програми інших авторів [5]. Модельні навчальні програми на рівні закладу загальної середньої освіти трансформуються у навчальні програми. З цією метою вчителі можуть у модельній навчальній програмі, на власний розсуд, зазначити кількість годин, необхідну для досягнення результатів навчання учнів із відповідних навчальних предметів (інтегрованих курсів), опанування змісту тієї чи іншої теми (розділу, модуля тощо), здійснення різних видів навчальної діяльності учнів. Також, учителі можуть використовувати навчальні програми, розроблені авторськими колективами відповідно до їх модельної програми із зазначенням кількості годин для вивчення навчальних предметів (інтегрованих курсів) [16]. Учитель може розробити навчальну програму з навчального предмета, інтегрованого курсу (у тому числі, білінгвальних курсів), на основі обраної модельної навчальної програми. При цьому, учителі можуть вносити зміни у пропонований модельною навчальною програмою/інтегрованого курсу, із урахуванням підготовленості класу, регіональних особливостей, робочого навчального плану закладу освіти, необхідності своєчасного реагування на конкретні умови, у яких відбувається освітній процес, зокрема: – доповнювати зміст програми, включаючи регіональний компонент; – розширювати/поглиблювати або ущільнювати зміст окремих елементів (розділів, тем, модулів тощо) навчальної програми, зважаючи на освітні втрати, потреби учнів, матеріально-технічне забезпечення закладу освіти, запити батьків, громади тощо; доповнювати тематику практичних/творчих робіт; – вилучати окремі питання, із метою уникнення надмірної деталізації змісту навчального матеріалу. Загальний обсяг таких змін може досягати 20%. Також учитель може змінювати послідовність вивчення навчальних тем, не порушуючи логічної послідовності досягнення результатів навчання [16]. На основі модельної та/або затвердженої педагогічною радою навчальної програми навчального предмета (інтегрованого курсу), учитель складає календарно-тематичне планування, із урахуванням навчальних можливостей учнів класу. Під час розроблення календарно-тематичного та системи поурочного планування, учитель самостійно вибудовує послідовність формування очікуваних результатів навчання, ураховуючи послідовність розгортання змісту в навчальній програмі. Учитель може, упродовж навчального Продовження додатка 1 7 року, вносити зміни у календарно-тематичне планування, відповідно до того, як учні засвоїли навчальний матеріал, визначати кількість годин на вивчення окремих тем і змістових модулів [16]. Звертаємо увагу керівників закладів загальної середньої освіти на те, що календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст і оформлення календарнотематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Установлення універсальних стандартів таких документів у межах закладу загальної середньої освіти міста, району чи області не обумовлено законодавством [17]. Автономія вчителя має бути забезпечена академічною свободою, включаючи свободу навчання, свободу від втручання в педагогічну діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розробленням і впровадженням авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед, методик компетентнісного навчання [4]. Отже, відповідно до законодавства України, педагогічні працівники мають право на академічну свободу, включаючи свободу навчання, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі [22]. Разом із тим, під час добору навчальної літератури для використання в освітньому процесі, у 2024-2025 навчальному році педагогічним працівникам слід ураховувати, що до деяких навчальних програм, останнім часом, було внесено зміни та доповнення. Рекомендуємо: під час вивчення навчальних тем використовувати електронні версії підручників або інші додаткові матеріали, рекомендовані Міністерством освіти і науки України (https://goo.gl/93BNko). Звертаємо увагу на те, що кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі заклад освіти може збільшувати, включно до максимального показника, зважаючи на освітні втрати. Рішення про перерозподіл годин між освітніми галузями, навчальними предметами та/або інтегрованими курсами ухвалює педагогічна рада [16]. Акцентуємо увагу, що у 2024-2025 навчальному році, під час планування освітньої діяльності для 5-7-х класів закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання, для реалізації освітніх галузей послуговуватися наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 № 235 «Про затвердження Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти» (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 09.08.2024 № 1120 «Про внесення змін до Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти») [16]. У випадку запровадження міжгалузевих інтегрованих курсів, у навчальному плані має зазначатися назва міжгалузевого інтегрованого курсу (окремим рядком) і кількість годин на тиждень у класах. В освітній програмі закладу освіти (загальній частині) зазначається за рахунок яких годин (додаткових чи резервних) здійснюється вивчення міжгалузевого інтегрованого курсу. Зауважуємо, що поділ класів на групи, при вивченні окремих навчальних Продовження додатка 1 8 предметів у закладах загальної середньої освіти, здійснюється відповідно до додатку 2 Порядку, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 [10]. Клас може ділитися на групи: – при вивченні української та іноземної мов, за умови наявності в класі понад 27 учнів; – під час вивчення у 5-7-х класах інтегрованого мовно-літературного курсу (клас може ділитися на групи не менше ніж на чотирьох уроках на тиждень, що відповідає мінімальному та рекомендованому тижневому навантаженню для вивчення української мови); – при проведенні практичних занять із інформатики, із використанням комп’ютерів за умови не менше 8 учнів у групі; – при проведенні уроків із трудового навчання, технологій (окремо для хлопців і дівчат), за умови наявності в класі понад 27 учнів, але не менше 8 учнів у групі; – при проведенні уроків із фізичної культури в 10-11 класах (окремо для юнаків і дівчат), за умови наявності в класі понад 27 учнів, але не менше 8 учнів у групі [10]. Українська освіта у 2020-2024 роках зіштовхнулася зі значними викликами. Зміна форми здобуття освіти, переведення закладів загальної середньої освіти з очного на дистанційне та змішане навчання, нестабільні умови організації освітнього процесу (повітряні тривоги, відключення електроенергії, перебої з інтернетом) – вплинули на результати навчання учнів. На початку навчального року, із метою виявлення освітніх втрат у навчанні здобувачів освіти, рекомендуємо керівникам закладів загальної середньої освіти організувати роботу з виявлення рівня опанування учнями навчального матеріалу, яким вони оволодівали в умовах воєнного часу самостійно або із використанням технологій дистанційного навчання; визначити необхідність організації традиційного повторення вивченого навчального матеріалу за минулий рік, запровадити «коригуюче навчання». Це дозволить з’ясувати навченість учнів, їхню готовність до засвоєння нового змісту, а також допоможе визначити оптимальні умови для планування й організації подальшого освітнього процесу [6]. Звертаємо увагу, що в календарно-тематичному плануванні необхідно передбачити достатню кількість навчального часу для повторення та проведення діагностування результатів навчання здобувачів освіти за попередній навчальний рік. Спосіб діагностування результатів навчання вчитель обирає самостійно. Результати діагностування не підлягають обліку й не враховуються під час оцінювання за перший семестр [16]. Акцентуємо увагу керівників закладів загальної середньої освіти: у межах ініціативи «Збереження доступу до шкільної освіти», що впроваджується в рамках проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) [21], розроблено діагностувальні тести, як допоміжний інструмент для встановлення результатів навчання та виявлення прогалин у навчанні, освітніх втрат. Звертаємо увагу, що на платформі «Всеукраїнська школа онлайн» (https://lms.eschool.net.ua/) розміщено діагностувальні тести з таких навчальних предметів: Продовження додатка 1 9 українська мова, математика – для 5-х і 7-х класів; історія України, географія, фізика – для 8-х класів; українська мова, алгебра, геометрія, фізика, географія, історія України – для 9-х класів; географія, фізика – для 10-х класів. Діагностувальними тестами можуть скористатися вчителі для виявлення освітніх втрат та учні для самооцінювання. Наголошуємо, що результати діагностування навчальних досягнень учнів доцільно використати для коригування календарно-тематичного плану з вивчення вивчення предмета/інтегрованого курсу. Залежно від готовності здобувачів освіти оволодівати програмовим матеріалом, учитель може розширити (збільшити) тематичний блок «Повторення (за попередній навчальний рік)» для подолання виявлених утруднень і, відповідно, ущільнити програмовий матеріал, що має вивчатися учнями або опрацьовувати нові тематичні блоки. Окрім того, перші уроки, виділені на опрацювання навчальної теми, присвячувати повторенню тих навчальних тем попереднього класу, на яких базується вивчення нової теми. Таким чином, календарно-тематичний план, протягом навчального року, може змінюватися залежно від результатів навчального поступу учнів [16]. Звертаємо увагу, що одним із варіантів запобігання освітнім втратам може бути проведення компенсаторних занять, як для класу, так і для окремої групи учнів чи зведеної групи класів однієї паралелі, після завершення семестру та навчального року, а також у період літніх канікул. Такі заняття повинні організовуватися за добровільною згодою всіх учасників освітнього процесу, і бути орієнтованими, перш за все, на тих учнів, які бажають підвищити результати своїх навчальних досягнень [23]. Зараз, в умовах воєнного стану, платформа «Всеукраїнська школа онлайн» (https://lms.e-school.net.ua) пропонує до використання освітні матеріали для учнів 5-11-х класів. Повномасштабна війна російських загарбників проти України негативно впливає на стан психологічного здоров’я учасників освітнього процесу та безпосередню організацію навчання. За останній рік погіршився психологічний стан здобувачів освіти майже вдвічі, у порівнянні з початком лютого 2022 року, збільшилася кількість здобувачів освіти, які почуваються тривожно, напружено, у півтора рази – втомлено) [8]. Звертаємо увагу, що вчителям, під час уроку, доцільно впроваджувати психологічні хвилинки, що допоможуть здобувачам освіти впоратися зі стресом та його наслідками, емоційно налаштуватися на урок і на плідну роботу, завдяки чому створюватиметься сприятлива атмосфера, що дасть змогу учням розслабитися, зняти емоційне напруження, відновити почуття безпеки та психоемоційного комфорту, що є природним механізмом стабілізації. Регулярне впровадження психологічних хвилинок, у зручний час і слушній нагоді, допоможе здобувачам освіти стати більш спокійними, урівноваженими, а також дасть змогу краще зрозуміти свої почуття. Учитель має сам визначити, коли і у який час проводити психологічну хвилинку [8]. Освітній процес у закладах загальної середньої освіти у 2024-2025 навчальному році, відповідно до Рішення обласної військової Продовження додатка 1 10 адміністрації та засновників закладів загальної освіти, може бути організовано за очною, дистанційною формами навчання або їх поєднанням (за змішаним режимом), залежно від можливостей фонду захисних споруд у цих закладах. Організація освітнього процесу залежить від безпекової ситуації в кожному населеному пункті. Структура та тривалість навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою закладу освіти, у межах часу, обумовленого освітньою програмою, відповідно до обсягу навчального навантаження, встановленого навчальним планом, та з урахуванням освітніх втрат, вікових особливостей, фізичного, психічного, інтелектуального розвитку здобувачів освіти, особливостей регіону тощо. Освітній процес в очній формі запроваджується в приміщеннях або будівлях закладу загальної середньої освіти тільки в межах розрахункової місткості споруд цивільного захисту, що можуть бути використані для укриття учасників освітнього процесу. Якщо потужності споруд цивільного захисту є недостатніми для укриття всіх учасників освітнього процесу, то освітній процес може бути організовано шляхом розподілу навчального часу в межах годин (змін) упродовж дня, годин (змін) і днів упродовж тижня, годин (змін), днів та тижнів упродовж місяця або семестру тощо [7]. При дистанційному навчанні, керівник закладу загальної середньої освіти самостійно приймає рішення щодо зняття обмеження на максимальну кількість учнів у класі. При цьому, освітній процес у початковій школі бажано здійснювати в очній формі, ураховуючи необхідність соціалізації дітей. Форма організації освітнього процесу може змінюватися впродовж навчального року, залежно від безпекової ситуації тощо [23]. Наголошуємо керівникам закладів загальної середньої освіти на важливості застосування індивідуального підходу до кожного здобувача освіти в інтересах дитини для дотримання її права на продовження здобуття освіти. Акцентуємо увагу керівників закладів загальної середньої освіти на тому, що відповідно до Закону України «Про освіту» [4], заклади освіти наділені автономією, що полягає в їх самостійності, незалежності та відповідальності у прийнятті рішень щодо академічних (освітніх), організаційних, фінансових, кадрових та інших питань діяльності, що провадиться у порядку та межах, визначених законом. Зауважуємо, що суголосно до статті 26 Закону України «Про освіту» [4], керівник закладу загальної середньої освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти. Використані та основоположні джерела 1. Державний стандарт базової середньої освіти : Постанова Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898. URL: http://surl.li/thzvuv (дата звернення: 12.06.2024). 2. Деякі питання професійного розвитку педагогічних працівників : Постанова Кабінету Міністрів України від 29.07.2020 № 672 (зі змінами). URL: http://surl.li/fubujm (дата звернення: 12.06.2024). Продовження додатка 1 11 3. Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року : розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р. URL: http://surl.li/vjhsyp (дата звернення: 12.06.2024). 4. Про освіту : Закон України від 05.09.2017 № 2541-VIII (зі змінами). URL: http://surl.li/tfwunn (дата звернення: 12.06.2024). 5. Про повну загальну середню освіту : закон України від 06.01.2020 № 463-IX (зі змінами). «URL: http://surl.li/awjvnl (дата звернення: 12.06.2024). 6. Про внесення змін до деяких законів України у сфері освіти щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану : закон України від 19.06.2022 № 2315-ІХ. URL: http://surl.li/qrqzle (дата звернення: 12.06.2024). 7. Про організацію укриття працівників та дітей у закладах освіти : лист Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 14.06.2022 № 03-1870/162-2. URL: http://surl.li/ffhktc (дата звернення: 12.06.2024). 8. Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні : лист Міністерства освіти і науки України від 29.03.2022 № 1/3737-22. URL: http://surl.li/ougtba (дата звернення: 12.06.2024). 9. Про підготовку закладів освіти до нового навчального року та проходження осінньо-зимового періоду 2024-2025 року : лист Міністерства освіти і науки України від 05.06.2024 № 1/9979-24. URL: http://surl.li/xftqzb (дата звернення: 12.06.2024). 10. Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах : наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0229-02#Text (дата звернення: 12.06.2024). 11. Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти : наказ Міністерства освіти і науки України від 12.01.2016 № 8 (зі змінами). URL: http://surl.li/angspg (дата звернення: 12.06.2024). 12. Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти : наказ Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 № 367. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0564-18#Text (дата звернення: 12.06.2024). 13. Про затвердження Інструкції з діловодства у закладах загальної середньої освіти : наказ Міністерства освіти і науки України від 25.06.2018 № 676. URL: http://surl.li/ssalxe (дата звернення: 12.06.2024). 14. Про деякі питання організації дистанційного навчання : наказ Міністерства освіти і науки України від 08.09.2020 №1115 (зі змінами). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0941-20#Text (дата звернення: 12.06.2024). Продовження додатка 1 12 15. Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти : наказ Міністерства охорони здоров’я від 25.09.2020 № 2205 (зі змінами). URL: http://surl.li/xilbse (дата звернення: 12.06.2024). 16. Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти : наказ Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 № 235 (зі змінами). URL: http://surl.li/shlqiz (дата звернення: 14.08.2024). 17. Про деякі питання організації здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні : наказ Міністерства освіти і науки України від 28.03.2022 № 274 (зі змінами). URL: http://surl.li/amelhk (дата звернення: 16.04.2024). 18. Про затвердження Інструкції з ведення ділової документації у закладах загальної середньої освіти в електронній формі : наказ Міністерства освіти і науки України від 08.08.2022 №707 (зі змінами). URL: http://surl.li/zrlefn (дата звернення: 12.06.2024). 19. Про затвердження Положення про атестацію педагогічних працівників : наказ Міністерства освіти і науки України від 09.09.2022 № 805 (зі змінами). URL: http://surl.li/svhymk (дата звернення: 12.06.2024). 20. Про затвердження Змін до Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти : наказ Міністерства освіти і науки України від 24.02.2023 № 201 (зі змінами). URL: http://surl.li/sqlgsp (дата звернення: 12.06.2024). 21. Про затвердження методичних рекомендацій щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні : наказ Міністерства освіти і науки України від 15.05.2023 № 563 (зі змінами). URL: https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/89142/ (дата звернення: 03.08.2024). 22. Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання : наказ Міністерства освіти і науки України від 02.08.2024 № 1093. URL: http://surl.li/boxldd (дата звернення: 03.08.2024). 23. Про внесення змін до Положення про сертифікацію педагогічних працівників : Постанова Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1094. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1094-2019-%D0%BF#Text (дата звернення: 12.06.2024). 24. Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні : постанова Кабінету Міністрів України від 23 липня 2024 р. № 841. URL: http://surl.li/zawhfa (дата звернення: 23.07.2024). 25. Про схвалення Концепції безпеки закладів освіти : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.04.2023 № 301-р. URL: http://surl.li/ldskhw (дата звернення: 12.06.2024). Методист з управлінської діяльності навчально-методичного відділу координації освітньої діяльності та професійного розвитку Сумського ОІППО В.В. Перлик (Підпис наявний в оригіналі) Закінчення додатка 1 13 Додаток 2 до листа Сумського ОІППО 15.08.2024 № 519/11-07 Методичні рекомендації щодо організації навчання здобувачів освіти у мовно-літературній освітній галузі у 2024-2025 н.р. Освітня галузь України, як і всі сфери життя суспільства, зазнала серйозних змін в умовах війни. Питання безпеки закладів освіти та створення рівних і безпечних умов здобуття освіти є особливо актуальним у зв'язку з військовою російською агресією проти України. В умовах воєнного стану освіта потребує нових підходів до навчання, інноваційних форм організації освітнього процесу, адаптованих до умов сьогодення. З огляду на існуючу загрозу життю та здоров’ю учасників освітнього процесу, навчання в закладах освіти має бути орієнтованим на індивідуалізацію, персоналізацію та диференціацію в психологічному й педагогічному контекстах. У 2024-2025 навчальному році освітній процес із реалізації змісту мовнолітературної освітньої галузі організовується відповідно до Законів України «Про освіту» [11], «Про повну загальну середню освіту» [12], наказу Міністерства освіти і науки України від 13.06.2024 № 836 «Про внесення змін у методичні рекомендації щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні» [13]. Важливо, під час організації освітнього процесу в очному або змішаному режимі, ознайомити здобувачів освіти з алгоритмом дій під час сигналів «Повітряна тривога», «Загроза артобстрілів» (http://surl.li/jxrwe). Звертаємо увагу, що психологічний стан і психічне здоров’я дітей, під час військових дій є вкрай важливим. Більшість учнів відчувають тривогу й паніку, переживають виснаження, спустошення, утому. Для підтримки здорового психічного стану дітей у критичних умовах, рекомендуємо ознайомитися з порадами психологів, а саме: − як говорити з дітьми про військову агресію (http://surl.li/hnwzz); − як зберегти ресурс та акумулювати свої сили для підтримки родини (http://surl.li/bnawt); − підтримай дитину: психологічні хвилинки (https://salo.li/584b395); − матеріали для використання в роботі під час воєнних дій (https://cutt.ly/zZYe2BB); − освітній серіал «Бути поруч» МОН, ЮНІСЕФ і порталу «Дія. Цифрова освіта» про підтримку психічного здоров’я (https://salo.li/755ff85); − інформаційні майданчики, підготовлені психологічною службою Сумського ОІППО (https://cutt.ly/JZYrlgt). В умовах воєнного стану важливо забезпечити права дітей, які внаслідок повномасштабного російського вторгнення вимушено опинилися за межами України, дітей із неконтрольованих і деокупованих територій, населених пунктів 14 Продовження додатка 2 на лінії зіткнення, на безперервне здобуття освіти; надати можливість українським дітям, які наразі перебувають в інших країнах, продовжити навчатись за українською програмою; сприяти тому, щоби українські діти не втрачали зв'язок з Україною й могли продовжити здобуття освіти в Україні. Освітній процес у закладах загальної середньої освіти має здійснюватися з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх освітніх потреб. У межах академічної свободи, форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою закладу освіти та відображаються в освітній програмі закладу загальної середньої освіти. Відповідно до Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого Міністерством освіти і науки України від 10.02.2021 № 160 «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства освіти і науки України» [23], за потреби заклад загальної середньої освіти може організувати індивідуальні форми здобуття освіти (зокрема екстернатну, сімейну (домашню), педагогічний патронаж), реалізовувати індивідуальну освітню траєкторію учня (http://surl.li/hsffg). Із метою вшанування пам’яті, громадянської відваги та самовідданості, сили духу, стійкості та героїчного подвигу воїнів, полеглих під час виконання бойових завдань із захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, мирних громадян, які загинули унаслідок збройної російської агресії агресії проти України, Президент України підписав Указ від 16.03.2022 № 143/2022 «Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України» [22]. Згідно з Указом Президента, загальнонаціональна хвилина мовчання проводиться о 09 годині 00 хвилин у закладах освіти. Рекомендуємо враховувати інформацію цього нормативного документа під час планування уроку (http://surl.li/hhixb). Наголошуємо, що створення безпечного освітнього середовища – одне з пріоритетних завдань для здобуття загальної середньої освіти. Рекомендуємо концентрувати увагу в роботі з учнями щодо запобігання всім видам онлайнризиків безпосередньо в навчальній діяльності (http://surl.li/hsdtu). Війна принесла з собою відтерміновані освітні втрати, що можуть мати серйозний вплив як на майбутню долю самих учнів, так і на подальший розвиток країни в цілому. Їх подолання має стати одним із пріоритетів української системи освіти. Рекомендуємо взяти до уваги рекомендації освітнього омбудсмена України з вимірювання і компенсації освітніх втрат дітей, на рівні громади й закладу освіти (http://surl.li/gdsht). Із метою впровадження в освітній процес Державного стандарту базової середньої освіти [2], під час вивчення змісту навчальних предметів мовнолітературної освітньої галузі, необхідно звернути особливу увагу на формування ключових компетентностей в учнів і реалізацію компетентнісного підходу, що має органічно поєднуватися з діяльнісним та інтегрованим підходами. Замість запам’ятовування фактів та понять, учні мають набувати ключових компетентностей. Рекомендуємо вчителям мовно-літературної освітньої галузі, які навчають здобувачів освіти за новим Державним стандартом базової середньої освіти [2], 15 Продовження додатка 2 послуговуватися матеріалом методичного посібника «Мовно-літературна освітня галузь: 5-6 класи (адаптаційний цикл) Нової української школи» (уклад. О.В. Кононенко; за ред. І.В. Удовиченко)» [7], у якому розглянуто науковометодичні аспекти реалізації Державного стандарту базової середньої освіти в мовно-літературній освітній галузі, охарактеризовано модельні навчальні програми, висвітлено питання особливостей оцінювання здобувачів освіти в 5-6-х класах, надано рекомендації щодо можливостей професійної самоосвіти та організації уроку, зокрема в дистанційному форматі; наведено приклади практичних завдань та розробку сучасного уроку української мови. Із матеріалами методичного посібника можна ознайомитися на сайті Сумського ОІППО за покликанням: http://ir.soippo.edu.ua/handle/123456789/387. Навчальний предмет «Українська мова» 5-7 класи Освітній процес Нової української школи базується на Державному стандарті базової середньої освіти [2], Типовій освітній програмі та освітній програмі закладу загальної середньої освіти. У Типовій освітній програмі визначено річний діапазон кількості годин для вивчення навчальних предметів мовно-літературної освітньої галузі. Акцентуємо увагу: під час планування освітньої діяльності для 5-7-х класів закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання, для реалізації мовно-літературної освітньої галузі, – необхідно послуговуватися наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 № 235 «Про затвердження Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти» (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 09.08.2024 № 1120 «Про внесення змін до Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти») [16]. Організація освітнього процесу з української мови для учнів 5-7-х класів у 2024-2025 навчальному році відбуватиметься за Державним стандартом базової середньої освіти [2] та здійснюватиметься за модельними навчальними програми для 5-9-х класів нової української школи, із якими можна ознайомитися за покликанням: https://osvita.ua/school/program/program-5- 9/83180/: – «Українська мова 5-6 кл.» для закладів загальної середньої освіти (авт.: Голуб Н.І., Горошкіна О.М.); – «Українська мова 5-6 кл.» для закладів загальної середньої освіти (авт.: Заболотний О.В. та ін.); – «Українська мова 7-9 кл.» для закладів загальної середньої освіти (авт.: Заболотний О.В. та ін.); – «Українська мова 7-9 кл.» для закладів загальної середньої освіти (авт.: Голуб Н.І., Горошкіна О.М.); – «Інтегрований мовно-літературний курс (українська мова, українська та зарубіжні літератури) 5-6 кл.» (авт.: Старагіна І.П. та ін.), рекомендованими наказом Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795 «Про надання грифа «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» 16 Продовження додатка 2 модельним навчальним програмам для закладів загальної середньої освіти» [20]. Звертаємо увагу, що учитель, на основі модельної навчальної програми, рекомендованої Міністерством освіти і науки України, розробляє власну навчальну програму, що конкретизує очікувані результати навчання учнів й чітко їх визначає. Навчальну програму затверджує педагогічна рада закладу загальної середньої освіти. Виконання навчальних програм має бути спрямовано на реалізацію компетентнісного потенціалу мовно-літературної освітньої галузі, актуалізацію ціннісних орієнтирів, формування предметної та ключових компетентностей. Звертаємо увагу, що на основі модельної та затвердженої педагогічною радою навчальної програм, учитель складає календарно-тематичне планування з урахуванням навчальних можливостей учнів класу. Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Із електронними версіями підручників, можна ознайомитися на сайті Інституту модернізації змісту освіти (https://lib.imzo.gov.ua/yelektronn-verspdruchnikv/). Окрім того, рекомендуємо використовувати навчальний ресурс Інституту модернізації змісту освіти «Навчально-методична скарбниця. НУШ 5-6 класи» (http://surl.li/bydta) [10], де зібрано, рекомендації, плани-конспекти уроків (http://surl.li/hsdpq), усі навчальні та навчально-методичні матеріали розподілено за освітніми галузями Державного стандарту базової середньої освіти та відповідно до модельних навчальних програм. Увесь запропонований контент пройшов комплексну експертизу та рекомендований для впровадження в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти. Важливим завданням у навчанні української мови сьогодні є подолання освітніх втрат, формування різнобічного уявлення здобувачів освіти про мову, усвідомлення, що мова не лише складна система, але й живий організм, «зберігач» української культури, ефективний засіб самовираження тощо. На уроках української мови в учнів 5-7-х класах потрібно формувати риси громадянина України, виховувати любов до Батьківщини, природи, пам’яток старовини, плекати загальнолюдські моральні якості, утверджувати гуманістичну мораль як базову основу громадянського суспільства. При цьому, важливу роль відіграють прислів’я та приказки, що є окрасою народної дидактики, допомагають зробити урок емоційно насиченим, а учням – розвивати свою думку, уявлення, формувати усне мовлення. Серед культурологічних тем особливої ваги набувають ті, що вчать учнів пізнавати світ, його духовні й моральні цінності, усвідомлювати роль рідної мови в розвитку й самовдосконаленні кожного громадянина. Для досягнення мети вивчення української мови важливо чергувати різні методи, форми, прийоми психолого-педагогічної підтримки діяльності учнів: заохочення; створення яскравих навчально-образних уявлень; навчально- 17 Продовження додатка 2 пізнавальну гру; створення ситуацій успіху; створення проблемних ситуацій тощо. Для формування ключових компетентностей учнів 5-7-х класів доцільно зосередити зусилля вчителя на формуванні загальнопредметних умінь, розвиткові критичного мислення й емоційного інтелекту вихованців. Вивчення кожної навчальної теми у 5-7-х класах рекомендуємо розпочинати з визначення мети та завдань уроку, що сприятиме активізації внутрішніх мотиваційних резервів, рефлексії, становленню цілеспрямованості в учнів. З огляду на це, доцільно пропонувати завдання й запитання, що учні зможуть застосовувати як орієнтири в пошуках шляхів розв’язання повсякденних життєвих проблем. Разом із тим, необхідно заохочувати й підтримувати самостійність мислення учнів. Ці навики розвивають наскрізні вміння здобувачів освіти, визначені Державним стандартом базової середньої освіти [2]. Згідно із Законом України «Про повну загальну середню освіту» [12], кожен учень має право на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання, незалежно від виду та форми здобуття ним освіти. Система оцінювання у закладі загальної середньої освіти має на меті допомогти вчителеві конкретизувати навчальні досягнення учнів і надати необхідні інструменти для впровадження об’єктивного й справедливого оцінювання результатів навчання учнів. Оцінювання навчальних досягнень учнів, які здобувають освіту, відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, здійснюється згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 02.08.2024 № 1093 «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання» [24]. Звертаємо увагу, що основними видами оцінювання результатів навчання учнів 5-7-х класів, що реалізуються закладом загальної середньої освіти, є формувальне, поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне). За вибором закладу загальної середньої освіти, оцінювання може здійснюватися за власною шкалою або за системою оцінювання, визначеною законодавством. За умови використання власної шкали, заклад загальної середньої освіти має визначити правила переведення загальної оцінки результатів навчання семестрового та річного оцінювання до системи, визначеної законодавством, для виставлення у Свідоцтві досягнень. Семестрове та підсумкове (річне) оцінювання результатів навчання учнів здійснюють за 12-бальною системою (шкалою), а його результати позначають цифрами від 1 до 12. 8-11 класи У 2024-2025 навчальному році вивчення української мови у 8-11-х класах здійснюватиметься за чинними навчальними програмами: – у 8-9-х класах – навчальна програма «Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання» (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804 «Про оновлені навчальні програми для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів») [21]; 18 Продовження додатка 2 – у 10-11-х класах – навчальні програмами (рівень стандарту та профільний рівень), затвердженими наказом Міністерства освіти і наукиУкраїни від 23.10.2017 № 1407 «Про надання грифу Міністерства освіти і наукиУкраїни навчальним програмам для учнів 10-11 класів закладів загальної середньої освіти» [20]. Звертаємо увагу, що в мовленнєвій лінії навчальної програми для 10-11-х класів подано перелік рекомендованих видів роботи, що дають змогу учням реалізувати здобуті знання на практиці. Ці види робіт забезпечують повноцінний мовленнєвий розвиток старшокласників, адже комплексно охоплюють формування всіх видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). Системний підхід до розвитку мовлення учнів не обумовлює виділення окремих годин на традиційні для 8-9-х класів аудіювання, читання мовчки та вголос, перекази, твори тощо, оскільки це види робіт кожного уроку. Учитель може, на власний розсуд, змінювати запропоновані теми й види роботи, але водночас, прагнути протягом року рівною мірою приділяти увагу розвиткові в учнів усіх видів мовленнєвої діяльності. Сучасні соціокультурні умови, інтеграція української освіти в європейський контекст зумовлює введення до навчальних програм такого виду письмових робіт, як есе. Есе (есей) – самостійна творча письмова робота, ознакою якої є особистісний характер сприймання проблеми та її осмислення, невеликий обсяг, вільна композиція, невимушеність та емоційність викладу. Розрізняють вільне та формальне есе. Вільне есе – невелике за обсягом (7-10 речень). Його ознаки: довільна форма та стиль викладу; структурованість тексту (вступ, основна частина, висновок); наявна позиції автора. Вільне есе обмежене в часі (5-10 і 10-15 хв.), до нього доцільно вдаватися на кожному уроці й на різних його етапах: цілевизначення, закріплення, рефлексії тощо. Формальне есе – за обсягом 120-200 слів. Його ознаки: логічна організація структури (наявність відповідних компонентів: тези, аргументи, приклади, оцінювальні судження, висновки); ґрунтовність викладу; наявна позиція автора. Для написання формального есе виділяють від 20 до 45 хвилин. Есе складається з таких частин – вступ, основна частина, висновок. Вступ – обґрунтування вибору теми есе. Основна частина – теоретичні основи обраної проблеми й виклад основного питання. Ця частина припускає розвиток аргументації й аналізу, а також обґрунтування їх, виходячи з наявних даних, інших аргументів і позицій. Висновок – узагальнення й аргументовані висновки до теми, підсумовує есе або ще раз вносить пояснення, підкріплює зміст і значення викладеного в основній частині. Відповідно до статті 17 розділу III Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо освітнього процесу врегульовано оцінювання результатів навчання: «Кожен учень має право на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання незалежно від виду та форми здобуття ним освіти» [12]. У таблицях 1 та 2 зазначено мінімальну кількість фронтальних видів контрольних робіт; учитель на власний розсуд має право збільшувати цю 19 Продовження додатка 2 кількість, залежно від рівня підготовленості класу, здібностей конкретних учнів, умов роботи тощо [16], [17]. Таблиця 1 – Фронтальні та індивідуальні види контрольних робіт у 8-9-х класах Клас 8 клас 9 клас Усього годин 70 70 Години з розвитку мовлення 16 19 Семестр І ІІ І ІІ Перевірка мовної теми 2 2 2 2 Письмо: переказ 1 1 1 1 твір 1 1 1 1 Правопис: диктант 1 1 1 1 Говоріння: діалог 1 – 1 – усний переказ 1 – 1 – усний твір – 1 – 1 читання вголос – 1 – 1 Таблиця 2 – Фронтальні та індивідуальні види контрольних робіт у 10-11-х класах Рівень Рівень стандарту Філологічний рівень Семестр І ІІ І ІІ Фронтальні види робіт Перевірка мовної теми 2 2 3 3 Письмо: есе 2 3 1 1 переказ – – 1 1 твір – – 1 1 Індивідуальні види контрольних робіт Говоріння: діалог 1 – 1 – усний переказ 1 – 1 – усний твір – 1 – 1 Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є формувальне, підсумкове оцінювання, мультипредметний національний тест з української мови. Фронтально оцінюють диктант, письмовий переказ і письмовий твір (навчальні чи контрольні види робіт), мовні знання й уміння, запис яких здійснюють на сторінці класного журналу «Зміст уроку». Індивідуально оцінюють говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів діяльності не відводять окремого уроку, проте, визначають окрему колонку без дати на сторінці класного журналу «Облік навчальних досягнень». У І семестрі проводять оцінювання двох видів мовленнєвої діяльності (усний переказ, діалог). У ІІ семестрі – оцінювання таких видів мовленнєвої діяльності, як усний твір і читання вголос, що здійснюється у 8-9 класах. Результати оцінювання говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і 20 Продовження додатка 2 читання вголос протягом семестру виставляють у колонку без дати й ураховують у семестрову оцінку. Повторне оцінювання із зазначених видів мовленнєвої діяльності не проводять. Оцінювання учнів 8-11-х класів у 2024-2025 навчальному році здійснюється за критеріями оцінювання (http://surl.li/hvcpa) та орієнтовними вимогами оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти (http://surl.li/hvcpw). В освітньому процесі заклади загальної середньої освіти можуть використовувати лише навчальну літературу, що має відповідний гриф Міністерства освітиі науки України [4]. Перелік навчальної літератури постійно оновлюється і доступний на сайті Інституту модернізації змісту освіти (https://imzo.gov.ua/pidruchniki/pereliki/). В умовах нового формату освітньої діяльності в Україні, задля подолання освітніх втрат, учителям рекомендуємо використовувати сучасні електронні ресурси: ZOOM, Viber, Skype, безкоштовні платформи Google Classroom, Moodle, Microsoft Teams, записи уроків у межах проєкту «Всеукраїнська школа онлайн», комунікаційні онлайн сервіси та інструменти (Meet, Skype, Zoom, Viber, Google Forms, Online Test Pad, Інстаграм, Ютуб- канал), освітні проєкти «На урок», «Всеосвіта», «Усе для вчителя», «Електронний помічник учителя», «EDUC. COM. UA», Інтернет-сервіси (Google-ресурси, генератор QR-коду, WordArt, Learning Apps, Instagram), віртуальні дошки для навчальних матеріалів (Linoit, Padlet), дидактичні мультимедійні контенти (КМ МЕDIA ED Profi, XMind), інтернет-ресурси для візуального відтворення матеріалу («Хмаринка слів», «Хмаринка тегів»), створення мультимедійної презентації (Power Point). Така організація освітнього процесу відповідатиме вимогам Нової української школи та забезпечуватиме його якість. Навчальний предмет «Українська література» 5-7 класи У 2024-2025 навчальному році вивчення української літератури в 5-7-х класах здійснюватиметься за модельними навчальними програмами: – «Українська література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт.: Яценко Т.О. та ін.) (https://osvita.ua/school/program/program-5- 9/83087/); – «Українська література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт.: Архипова В.П. та ін.) (http://surl.li/uejxg); – «Українська література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт.: Чумарна М.І., Пастушенко Н.М.) (http://surl.li/uejxv); – «Українська література. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт.: Яценко Т.О., Пахаренко В.І., Слижук О.А., Тригуб І.А.)» (https://osvita.ua/school/program/program-5-9/89669/); – «Інтегрований курс літератур (української та зарубіжної). 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт.: Яценко Т.О., Тригуб І.А.) (https://osvita.ua/school/program/program-5-9/83090/); – «Інтегрований курс літератур (української та зарубіжної). 7-9 класи» 21 Продовження додатка 2 для закладів загальної середньої освіти (авт.: Яценко Т.О., Пахаренко В.І., Тригуб І.А., Слижук О.А., Молодик К.Ю.)» (http://surl.li/uekah); – «Інтегрований курс літератур (української та зарубіжної). 7-9 класи» (авт.: Ніколенко О.М., Мацевко-Бекерська Л.В., Качак Т.Б., Богосвятська А.-М.І., Рудніцька Н.П., Туряниця В.Г.)» (https://salo.li/B56205A); – «Інтегрований мовно-літературний курс (українська мова, українська та зарубіжні літератури). 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт.: Старагіна І.П., Новосьолова В.І., Терещенко В.М. та ін.), рекомендований до використання в освітньому процесі (наказ Міністерства освіти і науки України від 16.08.2023 № 1001 «Про надання грифа «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» модельним навчальним програмам для закладів загальної середньої освіти») (https://salo.li/F3b46E2) [25]; – «Інтегрований мовно-літературний курс (українська мова, українська та зарубіжні літератури). 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт.: Старагіна І.П. та ін), рекомендовано до використання в освітньому процесі (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795 «Про надання грифа «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» модельним навчальним програмам для закладів загальної середньої освіти») (https://salo.li/9A084e4) [26]. Зі змістом модельних навчальних програм для 5-9-х класів Нової української школи можна ознайомитися за покликанням: http://surl.li/uekec. Звертаємо увагу, що на основі модельних навчальних програм, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, учителі закладів загальної середньої освіти розробляють навчальні програми та затверджують їх рішенням педагогічної ради. Учителі закладів загальної середньої освіти можуть ознайомитися з електронними версіями підручників для учнів 5-6-х класів, що розміщені в електронній бібліотеці Інституту модернізації змісту освіти (https://lib.imzo.gov.ua/yelektronn-vers-pdruchnikv/). На основі модельної та затвердженої педагогічною радою навчальної програми з української літератури (інтегрованого курсу), учитель складає календарно-тематичне планування з урахуванням навчальних можливостей учнів класу. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарнотематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Учитель може переносити теми уроків, відповідно до того, як учні засвоїли навчальний матеріал, визначати кількість годин на вивчення окремих тем. Українська література як шкільний предмет – це не просто читання повчальних історій. Це курс, що тісно пов’язаний із вивченням історії, розвитком логіки та аналізу, творчої інтерпретації прочитаного, умінням читати художні тексти і створювати власні в різних жанрах. Навчання української літератури у 5-6-х класах має бути спрямоване на формування в учнів загальних умінь, визначених Державним стандартом базової середньої освіти [2], а саме: сприймати, аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати інформацію в художніх текстах різних жанрів та 22 Продовження додатка 2 використовувати інформацію для збагачення власного досвіду і духовного розвитку; висловлювати власні думки, почуття, ставлення та ідеї, взаємодіяти з іншими особами в усній і письмовій формі, зокрема інтерпретуючи фольклорні тексти, тексти класичної та сучасної художньої літератури; взаємодіяти з іншими особами в цифровому просторі, дотримуватися норм літературної мови тощо. Навчання української літератури в 7-х класах має бути спрямовано на вироблення в учнів усталеної потреби читання художніх надбань класичної та сучасної української літератури, здатності до осмисленого сприйняття зображеного у творах, уміння висловлювати власну критичну думку про прочитане та застосовувати здобуті предметні знання й читацькі вміння для практичного розв’язання навчальних і життєвих проблем. У контексті сучасних освітніх пріоритетів, метою навчання української літератури в 7-х класах є – розвиток компетентних учнів-читачів, здатних до творчої самореалізації в сучасному цифровому суспільстві; виховання національно свідомих громадян України, формування в них патріотизму, гуманістичного світогляду, національних і загальнолюдських цінностей на прикладі творів класичної та сучасної української літератури. Для того, щоб учні адекватно зрозуміли ціннісний потенціал художнього твору, він має викликати в них зацікавлення, прагнення прочитати. Це можливо за умови застосування сучасних технологій навчання, зокрема орієнтованих на залучення всіх учнів до процесу сприйняття, обговорення й інтерпретації художніх творів, використання компетентнісного й діяльнісного підходів. Процес опрацювання художніх творів на уроках української літератури в 5-7-х класах має бути орієнтованим на адекватне, для цього віку здобувачів освіти, сприйняття. Найефективніше формування системи цінностей відбувається під час читання творів, у центрі яких протагоніст – їхній ровесник, зі співзвучними їм почуттями й переживаннями, утіленими в його життєвих мріях, пригодах. Під час вивчення сучасних художніх творів рекомендуємо дотримуватися триетапної структури уроку засвоєння нових знань: вступна частина, власне робота з текстом і підсумкова (рефлексійна) частина. У вступній частині доцільно застосовувати інтерактивні мотиваційні завдання на основі медіатекстів. В основній частині уроку рекомендуємо використовувати прийоми розвитку критичного й аналітичного мислення в учнів на основі текстової роботи, практикуючи використання творчих завдань, створення проєктів, складання й розгадування квестів, вікторин, виконання творчих завдань на віртуальних дошках тощо. Формуванню в учнів умінь дослідницької діяльності ефективно сприяє виконання творчих завдань, індивідуальних чи групових читацьких проєктів. На завершальному етапі уроку обов’язковою має бути рефлексія, як елемент формувального оцінювання, і, водночас, узагальнення й систематизації знань здобувачів освіти. На початку вивчення кожної нової навчальної теми доречно забезпечувати актуалізацію здобутих знань і вмінь учнів, що є підґрунтям для набуття нових читацьких умінь і читацького досвіду. 23 Продовження додатка 2 Рекомендуємо, під час проведення уроків позакласного читання, вивчати з учнями різножанрові твори класичної й сучасної української літератури. Доцільно добирати художні твори, із урахуванням їх художньої вартісності, із огляду на освітні втрати, читацькі інтереси, вікові характеристики та особливості художнього сприймання молодших підлітків. Під час вивчення біографічних відомостей, радимо акцентувати увагу учнів на активній громадянській позиції, патріотизмі українських письменників, національних і загальнолюдських ідеалах, утілених у їхніх творах. Водночас, залучення біографічного контексту повинно сприяти розкриттю змісту художнього твору, а не відволікати учнів від сприйняття самодостатнього художнього явища. На уроках української літератури в 5-7-х класах доречно зосереджувати зусилля на реалізації мистецького контенту: зіставленні творів української літератури з творами інших видів мистецтва – образотворчого, музичного, театрального; із архітектурою, кіно, анімацією тощо. Звертаємо увагу, що використання цифрових сервісів та онлайнінструментів урізноманітнять освітній процес, створять можливості для подолання освітніх втрат, розвитку творчої активності учнів; сприятимуть формуванню вмінь і навиків учнів добирати навчальну інформацію з різних інформаційних джерел, застосовувати медіаресурси для опрацювання навчального матеріалу. Як в умовах онлайн навчання, так і під час офлайн уроків, розповіді про письменників варто супроводжувати відеоматеріалами, мультимедійними презентаціями, слайди яких повинні містити максимум ілюстрацій і мінімум текстової інформації як необхідного пояснення до візуального матеріалу. Питання особливостей оцінювання здобувачів освіти 5-6-х класів висвітлено в методичному посібнику «Мовно-літературна освітня галузь: 5-6 класи (адаптаційний цикл) Нової української школи» (уклад. О.В. Кононенко; за ред. І.В. Удовиченко) (http://surl.li/jxrzi ) [7]. Оцінювання навчальних досягнень учнів має бути орієнтованим на визначені Державним стандартом базової середньої освіти [2] ключові компетентності та наскрізні вміння, окреслені в навчальних програмах очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу. Під час оцінювання навчальних досягнень, важливо враховувати дотримання учнями принципів доброчесності, а саме: вияв поваги до інших осіб, їхніх прав і свобод, дбайливе ставлення до ресурсів і довкілля, а також дотримання принципів академічної доброчесності. 8-11 клас Мета вивчення української літератури в школі – формування компетентного читача; підвищення загальної освіченості молодого громадянина України, досягнення належного рівня сформованості вміння долучатися через художню літературу до фундаментальних цінностей, культури. У 2024-2025 навчальному році вивчення української літератури здійснюватиметься за чинними програмами: – у 8-9-х класах – навчальна програма «Українська література. 24 Продовження додатка 2 5-9 класи» (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804 «Про оновлені навчальні програми для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів») [21]; – у 10-11-х класах – навчальні програми (рівень стандарту та профільний рівень), затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407 «Про надання грифу Міністерства освіти і науки України навчальним програмам для учнів 10-11 класів закладів загальної середньої освіти» [20]. Із навчальними програмами з української літератури для учнів 8-11-х класів можна ознайомитися за покликанням: http://surl.li/udqco. Завдання навчального предмета «Українська література» – оволодіння змістом української літератури, засвоєння й систематизація основних літературознавчих понять як засобу повноцінного сприйняття, прочитання й інтерпретації художнього тексту; усвідомлення літературного процесу як цілісної системи, що має свої природні закономірності й тенденції; узагальнення і поглиблення знань про мистецтво слова, умінь розглядати художню літературу в контексті інших видів мистецтв; формування на основі читацького досвіду переконаності в багатстві української художньої літератури та її значущості серед інших національних літератур. Вивчення української літератури відбувається із залученням міжпредметних зв’язків (українська мова, історія, зарубіжна література, образотворче мистецтво, музика тощо). Для осучаснення змістового компонента навчальної програми та актуалізації компетентнісного підходу започатковано рубрику «Мистецький контекст» (навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Українська література 5-9 класи» (авт.: Мовчан Р.В., Таранік-Ткачук К.В., Бондар М.П. та ін.) [19] (https://osvita.ua/school/program/program-5-9/56125/). Авторами навчальних програм запроваджено позначку (*) – для творів, що не є обов’язковими, їх можна розглядати додатково, за вибором учителя, наявністю часу або самостійно. Наприкінці навчальної програми для кожного класу подано орієнтовні списки літератури для додаткового (самостійного) читання. У 2024-2025 навчальному році залишаються чинними методичні рекомендації, надані Сумським ОІППО, щодо обов’язкової кількості видів контролю з української літератури в 8-9-х і 10-11-х класах, зазначених у таблицях 3 і 4 [5] (http://surl.li/jxnqd). Таблиця 3 – Обов’язкова кількість видів контролю з української літератури в 8-9-х класах Класи 8 9 Семестри І ІІ І ІІ Контрольні роботи у формі: 3 3 3 3 контрольного класного твору; 1 1 1 1 виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо) 2 2 2 2 Уроки розвитку мовлення* (у+п) 2 2 2 2 Уроки позакласного читання 2 2 2 2 Перевірка зошитів 4 5 4 5 25 Продовження додатка 2 Таблиця 4 – Обов’язкова кількість видів контролю з української літератури в 10-11-х класах Семестри І ІІ І ІІ Рівні стандарту профільний Контрольні роботи у формі: 3 3 4 4 контрольного класного твору* 1 1 1 1 виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання) 2 2 3 3 Уроки розвитку мовлення** 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) Уроки позакласного читання 1 1 2 2 Перевірка зошитів 4 5 4 5 *Контрольні класні твори пропонуємо давати у формі есе, мінітворів щодо розкриття певної проблеми чи образу програмового тексту тощо. Це розвиватиме самостійне творче мислення учнів і дасть їм можливість виконати роботу протягом одного уроку. Поданий у таблицях 3 та 4 розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель, на власний розсуд, може збільшити кількість видів контролю, відповідно до рівня підготовленості учнів, особливостей класу тощо. **У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – письмового. Умовне позначення в таблиці – (у + п). Рекомендуємо види робіт із розвитку мовлення: − складання оповідання (казки) за прислів’ям; − добір прислів'їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею твору; − уведення власних описів до інтер’єру, портрет, пейзаж у вже існуючому творі; − усний переказ оповідання, епізоду твору; − твір-характеристика персонажа; − написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом; − написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо; − твір-опис за картиною; − складання тез літературно-критичної статті (параграфа підручника); − підготовка проєкту (із можливим використанням мультимедійних технологій) індивідуального чи колективного, – з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника тощо; − складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації; − написання реферату, есе, мінітворів, відповідей на проблемні питання; − ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового твору; 26 Продовження додатка 2 − написання листа авторові улюбленої книжки; − інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка твору); − підготовка рекламних роликів та літературних білбордів, буктрейлерів та презентацій, мемів, колажів та летбуків, пазлів і ментальних карт, ілюстрацій та коміксів тощо; − створення віртуальних сторінок письменників у соціальних мережах, акаунтів літературних персонажів, листів-звернень, відеолистів тощо. Рекомендуємо оцінку за письмовий вид роботи виставляти всім учням, за усний – кількості учнів, які відповідали протягом уроку [5]. Ведення зошитів оцінюють від 1 до 12 балів щомісяця протягом семестру. Оцінку за ведення зошита з української літератур виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць. Під час оцінювання потрібно враховувати: наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог орфографічного режиму). Для контрольних робіт з української літератури в усіх класах використовують по одному зошиту. Оцінка за контрольний твір з української літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, що виставляють у колонці з датою написання роботи. Надпис у журнальній колонці «Твір» не робиться. Оцінку за читання напам’ять творів з української літератури виставляють до колонки без дати з надписом «Напам’ять». Навчальна та методична література з української літератури, рекомендована Міністерством освіти і науки України, зазначена в Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, що розміщений на офіційному сайті Інституту модернізації змісту освіти (https://imzo.gov.ua/pidruchniki/pereliki/). Рекомендуємо, під час організації освітнього процесу, на уроках української літератури, використовувати онлайн-ресурси, що активізують пізнавальну діяльність здобувачів освіти, урізноманітнюють методи роботи як в очному, так і в дистанційному форматі, сприяють емоційному налаштуванню на урок, мотивують учнів до роботи, перетворюють ґаджет із іграшки на корисну річ, це, зокрема: – підручники: http://osvita.ua/school/textbook/; – лайфхаки з української літератури: https://edera.gitbook.io/lit-lifehacks/; – пошукова система академічних ресурсів: www.refseek.com (більше мільярда джерел: енциклопедії, монографії, журнали); – пошук 20 тисяч світових бібліотек: www.worldcat.org (ви дізнаєтеся, де є найближча раритетна книга, яка вам потрібна); – доступ до більш ніж 10 мільйонів наукових документів: книг