Часи дієслова

Часи дієслова

В українській мові існують три форми часу: минулий, теперішній і майбутній.

Дієслова минулого часу означають дію, яка відбувалася (відбулася) до моменту мовлення. Дієслова минулого часу можуть мати доконаний (що зробив?) і недоконанйй (що робив?) вид. Дієслова минулого часу змінюються за числами (читала — читали), а в однині за родами (читав, читала, читало).

Дієслова минулого часу утворюються від основи інфінітива (відкидання від неозначеної форми закінчення -ти) додаванням суфіксів: для чоловічого роду -в-, для жіночого і середнього родів та множини — -л-, і закінчень: для жіночого роду а, для середнього о, для множини и (у формі чоловічого роду нульове закінчення): писати — писав, писала, писало, писали.

В українській мові є ще аналітична форма давньоминулого часу, яка складається з форм минулого часу цього дієслова та відповідних форм минулого часу допоміжного дієслова бути: ходив був, ходила була, ходили були.

Теперішній час означає дію, яка відбувається в момент мовлення. Дієслова теперішнього часу мають тільки недоконанйй вид. Змінюються вони за особами й числами. Утворюються вони від основи теперішнього часу за допомогою закінчень:

	Однина	Множина
1 особа	-у,-ю	-емо (-ємо), -имо (-їмо)
2 особа	-еш (-єш), -иш (-їш)	-ете (-єте), -ите (-їте)
3 особа	-е (-є), -ить (-їть)	-уть (-ють), -ать (-ять)

У 3-й особі однини й множини після т (у тому числі й перед -ся) завжди пишеться м'який знак:вчить — вчать, вчиться — вчаться.

Майбутній час означає дію, яка відбуватиметься (відбудеться) після розповіді про неї. Майбутній час має три форми: одну доконаного виду (напишу) і дві недоконаного — просту (писатиму) і складену (буду писати).

Дієслова майбутнього часу в усіх формах змінюються за особами й числами.

Майбутній час дієслів доконаного виду вживається у таких формах:

а) префікс + теперішній час: зроблю, напишу;

б) деякі безпрефіксні дієслова доконаного виду із

закінченням теперішнього часу (найчастіше зі значенням одноразової дії): гримну, ляжу, пущу, стукну.