6-Б

 

Позакласне читання 6-Б

 

Підсумкова робота 7 клас

 Виконати контрольну роботу, надіслати. Завдання можна не переписувати. Номер завдання писати обов*язково .                                              

Дієслово (ІІ частина)

1.Виділіть рядок, у якому названі способи дієслів.

А)Теперішній, майбутній, минулий;                        Б)якісний, відносний, присвійний;

В)доконаний, недоконаний;                                       Г)дійсний, умовний, наказовий.

2. Запишіть дієслова і визначте їх спосіб:

пройшли, нехай відпочине, пізнав би.

3.Виписати із поданих речень дієслова умовного способу.

Чи жила б Україна без кобзи-бандури?

А вона б  усміхнулася усім радісно

Я б навіть сонцю одягнула вінок із житніх колосків

4.Записати дієслова наказового способу, замість крапок, де потрібно, вставити м’який знак.

Сяд.., насип.., ріж.., стан.., помиріт..ся, зваж..те, повір..мо, їд..мо, глян..мо, удар..мо.

5.Запишіть п’ять дієслів, які з не пишуться разом.

6. Визначте речення, у якому вжито безособове дієслово.Запишіть його, дієслово підкресліть

А) Смеркалося… кругом запалало.

Б) Не то осінні води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля.

В) А Віталик спить після втоми та виснаги.

Г) Поля починаються за Мокрою Долиною й тягнуться на північ аж до Берищанського лісу.

7. Складіть і запишіть два  речення з дієсловами наказового способу.

8. Перепишіть загадки, розкриваючи дужки, відгадайте їх.

Що  літає:  крил  (не)має,  але  крила  підіймає. 

Є  крила — (не)літаю,  ніг  (не)маю,  а   гуляю,  по  землі  (не)ходжу,  на  небо  (не)дивлюся,  зірок  (не)лічу,  весь  час  мовчу. 

Біжать  два  брати,  один одного  (не)доженуть.

9. Виписати із речення дієслова, визначити  їх вид і спосіб

Після уроків забіжиш до бібліотеки і візьмеш книгу.

10. Написати листа улюбеному літературному герою, використовуючи якнайбільше дієслів різних способів.(0,5 сторінки)

Читання мовчки

                                                                 Пташина лікарня

 

Святом для малюків був ранок, коли Федя приніс до школи іволгу. Ця пташка теж чомусь не літала, хлопчик знайшов її в кущах коло тваринницької ферми. Діти не могли одвести очей від красивих різнобарвних пір’їн іволги. В «пташиній лікарні» (так діти назвали куточок у своїй кімнаті) вони зустрічали день і розставались до наступного дня. Костя приніс кволе, немічне горобеня, яке знайшли на узбіччі дороги. Горобеня не хотіло клювати ні зерна, ні крихіток хліба. Хлопчик переживав хворобу пташки. Ми всі переживали, коли наше горобенятко померло. Костя плакав. Плакали дівчатка. Став похмурим, небалакучим Коля.

Під час однієї з прогулянок у балці діти знайшли зайченя з покаліченою ніжкою. Принесли його в свою кімнату, помістили в нову клітку. Утворилась ще одна лікарня – для звірів. Через тиждень Лариса принесла худе котеня, що тремтіло від холоду. Його помістили в одну клітку із зайченям. У дітей з’явилося багато клопоту: вони приносили моркву зайченяті і молоко котеняті. Важко передати словами дитяче захоплення, коли одного разу вранці ми побачили, як котеня і зайчик, притулившись одне до одного, солодко спали. Щоб не розбудити тварин, діти розмовляли пошепки…

Взимку в «пташиній лікарні» з’явилось кілька синичок – діти попідбирали їх біля годівниць, влаштованих для зимуючих птахів… І ще одна подія дуже порадувала мене: деякі малюки вдома обладнали свої «пташині лікарні» і живі кутки. А після того, як у нашій кімнаті з’явився акваріум з маленькими рибками, діти почали просити батьків влаштувати акваріум дома. Багато хто з батьків приходив до школи, розпитував, як це зробити. Нелегко було придбати для акваріума рослини і рибок. Важко було з кормом. Але всі ці труднощі переборювались завдяки наполегливості дітей: діти не давали спокою ні батькам, ні мені. Прийшли матері Слави і Тіни: діти не дають спокою, в інших є золоті рибки, а в нас немає. Довелося звертатися за допомогою до старших школярів.

(В. Сухомлинський)

 

Читання мовчки 6 клас

 Текст для читання мовчки

Пташина лікарня

 

Святом для малюків був ранок, коли Федя приніс до школи іволгу. Ця пташка теж чомусь не літала, хлопчик знайшов її в кущах коло тваринницької ферми. Діти не могли одвести очей від красивих різнобарвних пір’їн іволги. В «пташиній лікарні» (так діти назвали куточок у своїй кімнаті) вони зустрічали день і розставались до наступного дня. Костя приніс кволе, немічне горобеня, яке знайшли на узбіччі дороги. Горобеня не хотіло клювати ні зерна, ні крихіток хліба. Хлопчик переживав хворобу пташки. Ми всі переживали, коли наше горобенятко померло. Костя плакав. Плакали дівчатка. Став похмурим, небалакучим Коля.

Під час однієї з прогулянок у балці діти знайшли зайченя з покаліченою ніжкою. Принесли його в свою кімнату, помістили в нову клітку. Утворилась ще одна лікарня – для звірів. Через тиждень Лариса принесла худе котеня, що тремтіло від холоду. Його помістили в одну клітку із зайченям. У дітей з’явилося багато клопоту: вони приносили моркву зайченяті і молоко котеняті. Важко передати словами дитяче захоплення, коли одного разу вранці ми побачили, як котеня і зайчик, притулившись одне до одного, солодко спали. Щоб не розбудити тварин, діти розмовляли пошепки…

Взимку в «пташиній лікарні» з’явилось кілька синичок – діти попідбирали їх біля годівниць, влаштованих для зимуючих птахів… І ще одна подія дуже порадувала мене: деякі малюки вдома обладнали свої «пташині лікарні» і живі кутки. А після того, як у нашій кімнаті з’явився акваріум з маленькими рибками, діти почали просити батьків влаштувати акваріум дома. Багато хто з батьків приходив до школи, розпитував, як це зробити. Нелегко було придбати для акваріума рослини і рибок. Важко було з кормом. Але всі ці труднощі переборювались завдяки наполегливості дітей: діти не давали спокою ні батькам, ні мені. Прийшли матері Слави і Тіни: діти не дають спокою, в інших є золоті рибки, а в нас немає. Довелося звертатися за допомогою до старших школярів.